Перші іспити здані. І наче половина шляху вже пройдено, але незабаром наступні перфокарти і модулі. Сонечко сяє, а треба все вчити і вчити…. От би ми запам’ятовували все в 10 разів швидше! Мрії про чудо-пам’ять… Але стоп! Невже нічого не можна зробити? Як покращити свої навички запам’ятовування? У сьогоднішній статті мова буде про мнемотехніки. Це спеціальні прийоми для кращого засвоєння інформації. Ми розглянемо декілька з них.

1) Цифро-буквений код

Цей метод використовується для запам’ятовування цифр. За допомогою нього дуже зручно вчити будь-які комбінації. Сенс у тому, що ти привласнюєш кожній цифрі букву.

Ось такий код зазвичай використовую я:

Якщо ви помітили,то тут є певна закономірність. Кожна цифра кодується першою буквою своєї назви. Наприклад 0 - ноль. 7 — сім. Але є два виключення: 1 («раз») та 9 (рос. «много»)
Ми кодуємо наші цифри приголосними, а потім вставляємо голосну.

Наприклад у нас є послідовність 071375
1) Розбиваємо її на пари цифр 07-13-75
2) Кодуємо нс-рт-сп
3) Доповнюємо голосними ніс рот суп
4) Далі ми складаємо речення с цих слів. Не хвилюйтесь, якщо вийшло, щось безглузде. Ми не пишемо твір, а намагаємось вивчити цифри.
Наприклад - Ніс відчув суп, а рот з’їв його.

Таким чином ми розвиваємо асоціативне мислення. І декілька разів розкодувавши ваше речення, ви вже добряче вивчите ці цифри.

2) Ланцюг

Сенсом цієї техніки є послідовне пов’язування речей у ланцюг асоціацій.

Наприклад у нас є такий список слів:
Книга / Килим / Крісло / Шарф / Бджола / Небо / Двері
Тепер уявимо собі таку картину: Замотуємо книгу у килим, на килим ставимо крісло, крісло замотуємо шарфом, на шарф сідає бджола, небо падає на бджолу, двері відчиняються у небі.

Важливо, щоб наступний предмет взаємодіяв з попереднім, а не навпаки. Тоді при згадуванні книги у нас згадається килим, далі крісло, шарф, та ін.

Цей метод допомагає мені як вчити питання до екзамену, так і робити доповідь.

3) Метод Цицерона

Цей трюк полягає у пов’язуванні предметів якоїсь місцевості, яку ви добре знаєте, із ключовими словами. Це може бути наприклад ваша кімната, або шлях, яким ви їдете до університету.

Щоб було зрозуміліше я наведу приклад з кімнатою. Додам, що важливо проглядати предмети у одному напрямі, щоб не заплутатись.

У кімнаті у нас присутні:
Стіл / Шафа / Двері / Ліжко / Комп’ютер

Ключові слова текста який нам треба запам’ятати:
Іоган Бах / 1000 творів / Дитина / Оркестр / Монумент

І тепер пов’язуєм.
Уявіть композитора, який сидить на вашому столі. Шафа забита кипами паперу з його творами. У двері стукає дитина. На вашому ліжку грає оркестр, пританцьовуючи. А на комп’ютері відкрите фото пам’ятника.
Таким чином, уявляючи вашу кімнату, ви згадаєте асоціації й, звісно, саму інформацію.

У завершенні я хочу додати: якщо ви дійсно хочете запам’ятати щось на довгий період, то потрібно певний час повторювати вивчену інформацію. Просто так працює наш мозок. Коли ми тільки щось вивчили, інформація залишилась у короткочасній пам’яті. Єдиний спосіб помістити її у довгострокову пам'ять — це повторення.